Правила поведінки працівників апарату суду

з  людьми з інвалідністю.

Кожен співробітник апарату суду  під час спілкування з людьми з інвалідністю має проявляти толерантність, рівноправ’я, розуміння, шанобливість, визнання, сприятливість.

Якщо в суд звертається особа, що має інвалідність, то потрібно трактувати її в першу чергу як клієнта, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.

Вади опорно-рухового апарату.

В більшості будівлі і приміщення суду є недоступними для осіб, які мають проблеми у пересуванні і користуються допоміжними засобами, особливо для тих, які пересуваються в кріслі-візку. До багатьох приміщень людина в кріслі-візку навіть не може потрапити в двері суду при вході.

В такому випадку необхідно:

1.      Забезпечити особі з інвалідністю можливість повідомити працівників суду про необхідність отримати послугу і допомогу. В такому випадку потрібно забезпечити можливість з контактувати з адміністрацією. Важливо, щоб був при цьому двосторонній зв’язок: не кнопка дзвінка виклику персоналу, а переговорний пристрій з відеокамерою (домофон). Домофон потрібно влаштувати при вході в будинок, але він мусить бути розташований в зоні досяжності людини, яка сидить в кріслі-візку. Цей пристрій необхідно позначити Міжнародним символом доступності (МСД*). Оскільки Жовтневий районний суд м.Запоріжжя не оздоблено лише дзвінком, то на виклик за дзвінком виходить до дверей один із працівників апарату суду.

2.      Після з’ясування причини звернення до особи з інвалідністю виходить уповноважений представник суду. При потребі потрапити в будинок /приміщення суду з’ясуйте – як допомогти щоб проїхати в дверях, переїхати через поріг, піднятися по сходах тощо. При потребі перенести людину у візку запитуйтеся, за які частини візка можна брати, щоб піднімати. Не хапайтеся без попередження за крісло-візок.

3.      Не поводьтеся самовільно з людиною у візку, не котіть її без дозволу. Під час спілкування ваші обличчя мають бути на одному рівні. Ви повинні або присісти, або сісти поруч на стільці.

Якщо людина в кріслі-візку є разом із супроводжуючою її особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується. Якщо це стосується особи з інвалідністю, то при спілкуванні потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою.

Часом (якщо не часто) люди з інвалідністю бояться звертатися, бо бояться, що їм відмовлять.

Основні правила:

-          Зробити крок назустріч і спитатися – чим можна допомогти. Допомога має бути ненав’язливою і не надмірною. Вислухайте: що і як робити. Люди на візку також мають різну фізичну справність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної.

-          Спілкуючись з людиною, яка сидить у візку намагайтеся знайти можливість спілкуватися з нею на одному рівні, щоб людина у візку не задирала до співрозмовника голову. Бажано, знайти можливість сісти на стілець і, якщо йдеться про ознайомлення із документами, мати можливість сидіти поруч за столом.

-          Майте на увазі, що у неповноправної людини мажуть бути проблеми користуватися письмовим приладдям тощо. Запитуйте, чи потрібно в цьому допомогти.

Вади слуху і мови.

Важливо, щоб в будинку і приміщеннях суду була повноцінна візуальна інформація.

Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по різному розвинене мовлення. Є люди, які не чують, але розмовляють. Спілкуючись будьте привітними, посміхайтеся. Таким чином людина матиме до Вас довіру.

-          При розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку Ваше обличчя буде затінене.

-          Необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз.

-          Не затемнюйте обличчя, особливо уста, і не закривайте його руками, волоссям тощо.

-          Щоб привернути увагу людини, яка не чує, торкніться її злегка за плече або помахайте до неї рукою. Коли Вас помітили, тоді починайте спілкування. Кричати не варто.

-          Якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача.

-          Підтримуйте зоровий контакт, демонструйте спокій та позитивні емоції.

-          Під час розмови з людиною, яка має порушення слуху потрібно дивитися саме на неї.

-          Пильнуйте, щоб джерела світла не було за вами. Не затемнюйте свого обличчя.

-          Переписуйтеся, щоб уникнути труднощів при усному спілкуванні.

-          Говоріть ясно та чітко, не змінюйте теми розмови.

-          Якщо спілкуєтеся через сурдоперекладача, звертайтеся безпосередньо до співрозмовника.

З вадами зору.

Спілкуючись із незрячими людьми називайте себе і, залежно від ситуації, присутніх.

-          Описуйте – де ви знаходитесь і попереджуйте про перешкоди, які є не шляху.

-          У розмові з незрячою людиною завжди звертайтеся безпосередньо до неї Необхідно представитися хто Ви, які маєте повноваження, після чого повинні запитати – чим допомогти.

-          При супроводі у приміщенні попереджуйте про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучуйте інформуючи про оточення.

-          Якщо припровадили незрячу людину до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди ви привели, називайте цю людину і інших присутніх. Якщо збираєтеся читати, попередьте про це.

-          Не замінюйте читання будь-якого документу його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис.

-          Якщо рухайтеся, то попередьте про це.

-          Не тягніть за собою. Поясніть чітко – куди потрібно іти.

Доступ до інформації носить важливий характер, оскільки від даного показника залежить на скільки особа буде ознайомлення з інформацією про роботу суду, графіком розгляду судових справ, зразками документації тощо. Для покращення інформаційної доступності працівникам апарату суду необхідно:

-          забезпечити обов’язкову участь при розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних справ, сторонами в яких є особи з вадами слуху, перекладача жестової мови, який має відповідний документ, що засвідчує кваліфікацію такого перекладача;

-          створити технічні умови та надати окрему кімнату для ознайомлення з судовою справою людей з інвалідністю, які беруть участь в судових засіданнях або представниками, які мають інвалідність;

-          надавати за необхідністю допомогу людям з інвалідністю при ознайомленні з документами, допомагати при написанні заяв, клопотань або інших процесуальних документів;

-          друковану інформацію у приміщенні суду розробляти збільшеним шрифтом та розміщувати у освітлених місцях.

Керівник  апарату

 Жовтневого районного суду                                                                         

            м.Запоріжжя